Мадлен Аркінс, UIIN Підприємництво дедалі частіше називають ключовим фактором динамічної економіки, що пропонує потенціал для створення робочих місць та економічної стійкості на тлі зростання автоматизації та збільшення тривалості життя[i]. Однак для жінок-початківців шлях до підприємництва пов’язаний з унікальними перешкодами. Соціальні мережі є критично важливим активом для будь-якого підприємця, не лише як джерело контактів, а й як засіб інтеграції в бізнес-культуру нового суспільства. Початок життя в чужій країні пов’язаний з безліччю викликів, особливо у сфері працевлаштування. Багато новоприбулих мігрантів мають цінні навички та дипломи вищих навчальних закладів своїх країн, але інтеграція в нову економіку та культуру може виявитися непростою справою. Тут наставництво стає життєво важливим мостом, що забезпечує людський зв’язок, необхідний для того, щоб орієнтуватися в складнощах нового ринку праці.
Бар’єри для в’їзду
Новачки, особливо жінки та представники маргіналізованих верств населення, часто стикаються зі значними бар’єрами при виході на ринок праці. Дослідження показують, що ці проблеми часто включають обмеженість соціальних мереж, ізоляцію на ринку праці та перешкоди у визнанні документів про освіту.
- Визнання документів про освіту: Однією з головних проблем для багатьох новоприбулих мігрантів є труднощі з визнанням їхньої кваліфікації та навичок у новій країні. Це часто вимагає від них здобуття додаткових місцевих кваліфікацій, щоб продемонструвати свої здібності. Цей процес може призвести до того, що кваліфіковані працівники опиняться на посадах, які не відповідають їхнім реальним можливостям, що увічнює цикл знецінення та неповної зайнятості.
- Ізоляція: Соціальна ізоляція може посилити ці проблеми. Наприклад, інтеграція в суспільство та на ринок праці значно ускладнюється, коли люди не мають доступу до мереж, які можуть надати інформацію, рекомендації щодо працевлаштування та ознайомити з культурними особливостями. Це особливо характерно для західних суспільств, де ринки праці формалізовані, а конкуренція жорстка.
- Гендерні упередження: Для жінок-переселенок проблеми можуть ускладнюватися через дискримінацію, наприклад, через гендерні упередження, які можуть змушувати їх виконувати специфічні, часто низькооплачувані ролі в домашньому господарстві або догляді за дітьми та підривати їхні професійні амбіції. Більше того, якщо, наприклад, новоприбула мігрантка рятується від кризи, закриття шкіл і дитячих закладів створює ситуацію, коли багато жінок, окрім своєї професійної діяльності, змушені виконувати додаткові обов’язки з догляду за дітьми та домашнього навчання. [ii] Таке непропорційне збільшення неоплачуваної праці може значно обмежити можливості жінок для кар’єрного зростання або розвитку в новій країні.[iii]
Наставництво як вирівнювач
Таким чином, програми наставництва надають більше, ніж просто рекомендації; створюючи зв’язки між новачками та досвідченими професіоналами, наставництво також може запропонувати доступ до соціальних мереж, які є важливими для кар’єрного просування. Важливо, що наставники можуть відкрити двері до нових можливостей, знайомлячи новачків зі своїми професійними колами. Концепція “слабких зв’язків” є особливо важливою в цьому контексті.
Міцні зв’язки, такі як сім’я та близькі друзі, як правило, забезпечують емоційну підтримку, але саме знайомства, або слабкі зв’язки, можуть стати “мостом” до нових можливостей та мереж.[iv]
Для новоприбулих розвиток цих слабких зв’язків має вирішальне значення; вони є ключовими каналами, якими поширюються знання про ринки праці та підприємницькі можливості. У цьому відношенні наставники пропонують місток – не лише до працевлаштування, але й до розуміння нюансів місцевих звичаїв і практик роботи. Крім того, наставництво, пристосоване до потреб жінок, може протистояти гендерним упередженням, надаючи їм навички та впевненість у собі для подальшого розвитку кар’єри чи підприємницької діяльності. Програми, які передбачають наставництво за принципом “рівний-рівному” або наставників, які мають спільну ідентичність зі своїми підопічними, можуть бути особливо ефективними, пропонуючи схожий досвід і настанови, що ґрунтуються на спільних контекстах.
Рекомендації для менторів
- Культурна обізнаність: І наставники, і підопічні отримують користь від глибокого усвідомлення та розуміння культурних відмінностей та очікувань. Для того, щоб наставництво було ефективним, наставники повинні пройти навчання, щоб розуміти культурні особливості та унікальні виклики, з якими стикаються їхні підопічні. Таке розуміння сприяє емпатії та будує довіру – фундаментальний елемент для будь-яких успішних наставницьких відносин.
- Відкрите спілкування: Важливе значення мають структури наставництва, які заохочують відкрите спілкування і від самого початку встановлюють реалістичні очікування. Це включає визнання необхідності побудови довіри та поваги до різних життєвих ритмів, сформованих минулим досвідом мігрантів.
Отже, менторство є не просто корисним доповненням, а критично важливим компонентом системи підтримки підприємців-початківців. Воно виходить за рамки простої передачі знань, виступаючи важливим механізмом підтримки, який може допомогти усунути бар’єри на шляху до інтеграції та розширення прав і можливостей у нових суспільствах. За умови ефективного впровадження, наставництво може трансформувати потенціал мігрантів у відчутний успіх, сприяючи як особистому зростанню, так і збагаченню підприємницького ландшафту приймаючих країн.
Ця стаття була підготовлена на основі результатів дослідження, проведеного в рамках проекту Erasmus+ NatAlli. Для отримання додаткової інформації та повного звіту “Виклики та можливості, з якими стикаються високоосвічені українські жінки в умовах кризи” див. www.natalliproject.eu. [i] Критікос, А. Підприємці та їхній вплив на робочі місця та економічне зростання. IZA Світ праці 2024: 8 doi: 10.15185/izawol.8.v2
[ii] Хун, Д., Робледо К., & Шарапов, Н. (2024) Виклики та можливості, з якими стикаються високоосвічені українські жінки в умовах кризи. Проект NatAlli https://natalliproject.eu/research/
[iii] Пауер, К. (2020). Пандемія COVID-19 збільшила навантаження на жінок та сім’ї, пов’язане з доглядом за хворими. Сталий розвиток: Наука, практика та політика, 16(1), 67-73.
[iv] Грановеттер, Марк (1983). Сила слабких зв’язків: Переосмислення теорії мереж, Соціологічна теорія, т.1, с.201-233.
